Пам'ятки Рівного

Приватний музей "Ковальські витребеньки" у Рівному заснований у 2013 році власниками підприємства "Рівнебудпостач" (нині "Рівнеметалком"), яке є організатором Міжнародного фестивалю ковальського мистецтва "Металеве серце України". Колекцію започаткував металевий черевик, створений на одному з фестивалів.

Зараз в експозиції представлено понад сто виробів ковальського мистецтва, як рівненських ковалів, так і майстрів з інших регіонів України. Серед робіт – політичні шаржі та творчі експерименти з матеріалами Романа Велігурського, скульптури Артема Вольського, витончені композиції Віктора Міхальова тощо. Представлені металеві канделябри, рицарські обладунки, філігранні скрині та кілька десятків різноманітних фігур з металу. Найбільшим експонатом є двометровий ведмідь із вудкою та відром.

У 2016 році при музеї була відкрита Арт-галерея ковальства.

Музей історії Рівненської української гімназії "Від гімназії до гімназії" є одним із перших громадських музеїв Рівненщини, експозиція якого розповідає про історію навчального закладу 1923-1939 років та про відродження його в роки Незалежності України.

У вересні 2003 року музей отримав статус "Народного музею".

За часів польського панування в 1920-х роках Рівненська українська приватна гімназія була відома на всю Волинь однією з найдосконаліших на той час систем навчання й виховання.

Історія навчального закладу, що представлена в експозиції музею, відтворена за спогадами професора Михайла Гуцуляка, з листів і матеріалів Юрія Шумовського, професорки математики Надії Іщук, зі спогадів доньки вчителя малювання Георгія Косміаді, а також із сучасних досліджень кандидата історичних наук Валентини Доброчинської та інших.

За час діяльності Рівненської української гімназії відомими професорами були виховані сотні патріотів України. Більшість вихідців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками "Карпатської Січі", вояками УПА.

Музей Миру відкрито в Рівному в 1999 році на базі Міжнародного економіко-гуманітарного університету в 1999 році за ініціативи відомого педагога, академіка та засновника університету Степана Дем’янчука.

Музей Миру представлений трьома залами. В першій залі окреслені основні складові проблеми миру. Експозиція створена за розділами: "Народна мудрість та українські мислителі (Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Драгоманов та інші) про добро і зло", "Історія української держави. Шлях до взаєморозуміння та миру в державі", "Українські гуманісти ХХ століття (Михайло Грушевський, Володимир Короленко, Олександр Довженко та інші)", "Рух прихильників миру в Україні у повоєнні періоди. Україна та ООН".

Окремо виділені такі аспекти проблеми миру, як екологічна безпека України; національна політика в Україні (релігійні та міжетнічні відносини, взаєморозуміння та взаємоповага); спорт та мистецтво, діяльність громадських організацій.

Друга експозиційна зала розповідає про боротьбу за незалежність України в рамках миротворчих процесів. Про війни в історії України, їх учасників, національні трагедії, Голодомор та репресії проти українців. Дані експонати поділені на три розділи: "Від княжої доби і козацтва, до часів Першої та Другої світової війни", "Голодомор в Україні та геноцид українських євреїв", "Революція гідності і російсько-українська війна".

Остання експозиція відображає науково-педагогічну діяльність працівників університету, які присвятили свої праці проблематиці миру, гуманізму, толерантності до інших народів та націй, історії створення та діяльності університету. Інша частина стендів презентує спортивні досягнення студентів та викладачів в спорті, їх участь в Всеукраїнських та Світових турнірах, пропаганді спорту як одного з інструментів врегулювання миру у світі. Окремо виділена стендова частина, присвячена партнерській діяльності з університетами Грузії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Великобританії.

Музей фотографії відкрив у Рівному відомий український фотохудожник Олександр Харват в приміщенні власної фотостудії.

В експозиції музею понад 1000 експонатів - це фотоапарати, кінокамери, фотоприладдя та інше обладнання, що використовували для зйомки починаючи з кінця ХІХ століття. Також представлені апарати й аксесуари, які подарували музеєві фотографи зі світовим ім'ям.

Серед експонатів чимало унікальних - зокрема, німецький фотоапарат часів Другої світової війни, а також апарат журналіста, виготовлений у 1940-х роках.

Поруч з іншими експонатами музею - велика бібліотека книг про історію фотографії, технології, альбоми фотомайстрів з багатьох країн світу, а також "Історія Рівного у фотографіях" Олександра Харвата.

Музей хмелярства та пивоваріння історичної Волині відкрив у Рівному директор пивзаводу пивзаводу "Рівень" Мар'ян Года у 2025 році. Створення експозиції тривало близько п'яти років.

Музей розташовуватиметься у колишньому будинку першого директора рівненського пивзаводу Герша Пісюка, збудованому в 1928 році на ділянці, що межує з територією підприємства.

До останнього часу двоповерховий будинок займав Рівненський міський центр творчості учнівської молоді. Після реставрації будинок увійшов до комплексу споруд Історичного кварталу "Майдан Бергшлосс" з готелем та площею для ярмарків.

Експозиція музею відтворює атмосферу старовинної броварні та розповідає про історію пивоваріння на Волині – не лише в Рівному, а й у Луцьку, Кременці, Семидубах, Квасилові, Вовковиях та інших містах.

Основу експозиції становить особиста колекція Мар'яна Годи: пивні пляшки віком до ста років, понад 300 пивних кухлів, дерев'яні діжки, елементи пивоварного та лабораторного обладнання, історичні документи і світлини.

Пам'ятник княгині Марії Рівненській (Несвицькій), дружині князя Семена Несвицького, яка в XV сторіччі посприяла перетворенню Рівного з маленького села на велике місто, встановлений в центрі міста в 2006 році.

Після смерті князя Несвицького в 1479 році Рівне перейшло до рук його дружини, яка стала іменуватися Марією Рівненською. Вона заклала замок на острові та інші міські споруди, при ній місто отримало Магдебурзьке право та привілей на щорічний ярмарок. У 1507 році Марія Рівненська (Несвицька) отримала від короля право вічного володіння замком та містом.

Рівненський парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення.

Він був заснований наприкінці XVIII століття, і на сьогоднішній день вік окремих дерев сягає 150-200 років. В парку налічується 160 видів дерев і чагарників, багато з яких екзоти - північно-американські (ялина Енгельмана, сосна веймутова, катальпа бігнонієвидна, клен ясенелистий, дуб червоний), далекосхідні (оксамит амурський), південно-європейські (форзиція європейська, каштан їстівний) вічнозелений), види з Китаю та Японії, Середньої Азії (біота східна, магнолія Суланжа, айлант високий, айва японська).

На початку 1950-х років парк імені тараса Шевченка значно розширив свою територію, у 1977-1984 роках проводилася реконструкція парку, в результаті він поповнився новими видами. Було створено каскад басейнів із фонтанами, оточеними вербами. Загалом у парку налічується близько 5540 дерев та 14200 кущів, навесні 2000 року було посаджено 670 дерев (ялини, сосни, туї, берези, липи, клени) та 50 кущів.

На даний момент парк імені Тараса Шевченка займає 32 гектари та має 5 зон: тихого відпочинку, активного відпочинку, видовищних споруд, спортивний та дитячий сектор.

Рівненська дитяча залізниця – одна з 9 діючих в Україні дитячих залізниць.

Проєктування дороги почалося в 1948 році. Будівництво її вели шляховики ПЧ-7 Ковельської залізниці, яким на недільниках допомагали жителі міста. Урочисте відкриття Малої Рівненської залізниці відбулося в 1949 році.

Лінія дитячої залізниці із двома тупиковими двоколійними станціями проходить лівим берегом річки Устя. Станція Партизанська розташована в самому центрі міста, поблизу мосту, яким головна вулиця Рівного - Соборна - перетинає річку. Друга станція – Озерна – на березі озера Басів Кут. Управління дороги знаходиться на станції Партизанська. На маршруті рівненської дитячої залізниці є кілька штучних споруд – міст, водопропускна труба. По шляхопровіду дорогу перетинає вулиця Степана Бандери.

В колію укладено рейки Р43. Рухомий склад дороги на рік відкриття включав паровоз Н.1572 (Коломенський завод, тип 86), два дерев'яні пасажирські вагони III класу виробництва Коломенського заводу та дві вантажні платформи. У 1973 році рухомий склад дороги було оновлено - отримано тепловоз ТУ3-034 та суцільнометалеві пасажирські вагони Pafawag. Паровоз зданий у металобрухт, дерев'яні пасажирські вагони списані та розібрані. У 1982 році з Гайворонського тепловозоремонтного заводу отримано тепловоз ТУ2-137, а ТУ3-034, що виробив свій ресурс, разом з двома вагонами Pafawag передано в розпорядження табору відпочинку дітей залізничників "Експерс". Нині у цих вагонах обладнано навчальні класи. В даний час рухомий склад дороги включає тепловоз ТУ2-137, 2 вагони Pafawag (склад "Юний залізничник") та 2 вантажні платформи.

Рівненська дитяча залізниця працює з початку травня до кінця серпня, рух поїздів здійснюється по п'ятницях, суботах, неділях та святкових днях.

Комплекс будівель Рівненського пивовзаводу споруджено в 1900 році Акціонерним товариством "Парового пивоварного заводу "Бергшлосс".

Головним акціонером був чеський підприємець Бергшлосс, який прибув на Волинь у кінці ХІХ соліття з хвилею переселенців із Чехії. Своє підприємство в Рівному він створив на базі пива кустарного виробництва, що існувало в місті з 1849 року. Був розроблений фірмовий логотип, видувались особливої форми пляшки з рельєфним клеймом.

Крім будівель заводу збереглася металева огорожа, в мереживо якої рівненські ковалі вплели прізвище власника підприємства.

В 1939 році завод був націоналізований, за радянських часів він випускав пиво марок "Жигулівське", "Українське", "Слов'янське".

З 2012 року підприємство має назву ТОВ "Рівень ЛТД". Останнім часом асортимент розширено: випускається темне, пшеничне, міцне та інші сорти, відновлено марку "Бергшлосс". Рівненське пиво відрізняється натуральним яскравим смаком завдяки тому, що у виробництві не використовується пастеризація та консерванти.

У підвальному приміщенні головного корпусу заводу працює пивна ресторація "Кант", що пропонує крафтове пиво з власної мініпивоварні.

У 2020 році пивзавод "Рівень" став частиною нового архітектурного комплексу Історичний квартал "Майдан Бергшлос", стилізованого під старовинні будівлі в різних європейських стилях. Більшість приміщень комплексу зараз займає готель Optima Collection Bergshloss Rivne мережі "Рейкарц", працює ресторан італійської кухні. Планується відкриття Музею пива та хмелярства.

Свято-Покровський Кафедральний собор у місті Рівне – головний храм Рівненської єпархії Православної церкви України.

Перший камінь у основу споруди було закладено в 1990 році патріархом Мстиславом. Завершення будівництва та освячення собору Патріархом Київським Філаретом відбулося у 2001 році.

Свято-Покровський кафедральний собор один із найвищих храмів України – його висота становить 55 метрів. Собор збудований в українському стилі. Центральний купол, що символізує Ісуса Христа, оточують 12 менших куполів-апостолів.

Дерев'яна Свято-Успенська церква - найстаріша будівля в Рівному. Храм у Тютківському передмісті збудовано в 1756 році коштом парафіян. Церква однокупольна, іконостас виконано в 1784 році.

За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою.

Збереглася дзвіниця та "ланцюг моральних засад", до якого у XVIII столітті приковували безбожних парафіян для публічного спокутування гріхів.

Музейно-розважальний комплекс "Таємничі підземелля Рівного" відкрився 2021 року в Рівненському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка. У XIX-XX століттях тут розташовувалася садиба князя Фредеріка Любомирського "На гірці".

Палац Любомирського був зруйнований за часів Другої світової війни, у повоєнні роки його залишки були знесені під час впорядкування парку, але під фонтаном "Богатир" збереглися елементи підвальної частини споруди. Вони стали основою для інтерактивної музейної експозиції "Таємничі підземелля Рівного". Його проєкт розробив видатний український художник-монументаліст Анатолій Гайдамака.

Експозиційний комплекс складається з верхнього оглядового майданчика та підземної частини. Згори для огляду через скляні кола доступні фрагменти археологічних розкопок на території садиби з підсвіченою експозицією зразків зброї, знайдених під час досліджень.

У підземній частині можна побачити розчищені коридори та кімнати з експозицією про історію міста Рівного, палацового комплексу "На гірці" та родини князів Любомирських.

Відвідувачам пропонуються класичні екскурсії, віртуальні тури з використанням мультимедійних технологій, а також інтерактивна гра у квест-кімнаті.