Пам'ятки Черкаської області

Свято-Преображенський собор у Звенигородці було збудовано у 1820 році, але у 1936 році його зруйнували більшовики. Битою цеглою з собору вимостили сусідню вуличку.

В 1992 році почалося відновлення Преображенського собору, яке тривало шість років. Проєкт собору відповідно до старих креслень та фотографій розробляв архітектор Володимир Нечаров. Новий храм став точною копією зруйнованого.

Свято-Троїцька церква у Драбівцях збудована у XVIII сторіччі.

Церква невелика однокупольна. Вирізняється нехарактерним для цієї місцевості покриттям із лемеша, яке нагадує гонтове покриття західноукраїнських дерев'яних храмів. Здається, ніби ця церква була перенесена до Центральної України із Західної, але цього насправді не було, хоча зв'язок із Західною Україною є: останню реконструкцію Свято-Троїцької церкви виконував колектив Львівської реставраційної майстерні.

Свято-Троїцька церква в Гельмязові зведена у 1840 році коштом Успенської церкви (не збереглася) зі значним вкладом багатого місцевого козака Федора Савенка.

Храм побудований у стилі пізнього класицизму. Збереглися фрагменти фресок.

Нині Свято-Троїцька церква є пам'яткою архітектури національного значення.

Дерев'яна Свято-Троїцька церква збудована в Сунках в 1864 році, коли селом володіла Софія Раєвська, донька знаменитого генерала Миколи Раєвського.

В 1937 році храм було закрито радянською владою та переобладнано під колгоспне підсобне приміщення, тоді ж було знято куполи. Церква відродилася в 1941 році під час німецької окупації і з того часу служби в ній не припинялися.

На подвір'ї Троїцької церкви похована княгиня Ганна Яшвіль (Орлова), онука генерала Раєвського. Є ще один старіший надгробок, але написи на ньому стерлися.

Свято-Троїцька у Млієві розташована поряд із садибою Симиренків. Побудована в 1858 році сім'єю Симиренків як родова усипальниця.

За радянської влади храм був перетворений на сільський клуб.

Нині церква діюча. Належить до Православної церкви України.

Свято-Троїцький кафедральний собор відновлений у Черкасах в 1991 році поряд із Замковою горою, на якій раніше знаходився головний православний храм міста.

Дерев'яна козацька Троїцька церква в Черкасах була збудована в 1671 році. Неодноразово перебудовувалася. Кам'яний храм було споруджено в 1863 році на території колишнього Черкаського замку.

У 1961 році Свято-Троїцький храм було знесено радянською владою, оскільки на цьому місці розпочиналася споруда меморіального комплексу "Холм слави".

Троїцький собор відновили в 1990-х роках, але його довелося перенести в інше місце, прибудувавши до однієї з будівель на площі Слави. Належить Православній церкві України.

Дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі В'язівок ​​побудована в 1771 році замість старого Успенського храму, відомого з 1723 року.

У плані церква побудована у формі хреста, завершується центральним куполом.

За радянських часів купол було знято. Під час німецько-фашистської окупації приміщення використовувалося як склад.

Нині Успенську церкву знову прикрашає купол, розписаний зсередини київськими художниками. У 1996 році всю покрівлю церкви перекрили новою бляхою. Під час цих робіт над ризницею було знайдено заховані хрести, які колись були на куполах.

При храмі працює бібліотека духовної літератури.

Будівництво церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Іваньках почалося в 1910 році. Кошти на будівництво збирали всім селом, а будівельні роботи велись толокою. Освячено Свято-Успенська церкву в 1914 році.

Іконостас було виготовлено майстрами Києво-Печерської Лаври, а сам храм мав форму великого хреста. В 1936 році будівлю передали колгоспу під склад, але купол і дзвіницю не знесли. В 1941 році, під час наступу, німці спалили церкву. В 1962 році будівлю переробили під Будинок культури.

Наприкінці 2000-х років церкву було повернуто релігійній громаді села, а в 2010 році розпочався процес реконструкції. Парафія Свято-Успенської церкви в Іваньках належить до Православної церкви України. Було зведено купол, знесено частину стін. Реконструкція продовжується.

Величний Свято-Успенський собор на честь Успіння Божої Матері збудували в Золотоноші на початку XX століття, але історія його починається з дерев'яної церкви, спорудженої ще в XVIII сторіччі.

Через сто років храм згорів, і на його місці в 1845 році збудували кам'яну соборну церкву, але й вона згоріла через 60 років. Новий собор став однією з найбільших храмових споруд центральної України.

В 1937 році Успенський собор було закрито, з нього зняли бані.

Зараз - знову діючий храм православної церкви.

Пам'ятник кобзареві встановлено біля Будинку культури в центрі села Моринці 1964 року, до 150-ліття з дня народження поета Тараса Шевченка, який народився у цьому селі.

Бронзова скульптура кобзаря з бандурою в руках втілює узагальнений образ мандрівного співця та музиканта, хранителя українських народних традицій, що дав ім'я першій книзі-збірці поетичних творів Тараса Шевченка та став його народним іменем.

Автор присвятив роботу віршу-зверненню Тараса Шевченка "До Основ’яненка".

Смілянський краєзнавчий музей розташований у будівлі філії Санкт-Петербурзького позичкового банку, збудованого в 1909 році в стилі провінційного модерну.

Основні фонди музею налічують понад 3,5 тисячі одиниць зберігання. В експозиції представлені картографічні матеріали ХІХ-ХХ століття; експонати, які розповідають про сім'ю колишніх власників міста графів Бобринських; археологічні знахідки, зроблені на Наддніпрянщині.

Серед унікальних експонатів Смілянського краєзнавчого музею – скринька роботи італійських ювелірів XVIII століття, висячий замок середини ХІХ століття тощо.

Незвична з архітектури Спасо-Преображенська церква була збудована в Мошнах у 1830-1840 роках міським архітектором Одеси Джорджо Торрічеллі на замовлення графа Михайла Воронцова.

Тим, хто бачив Воронцовський палац в Алупці, відразу стане зрозумілою архітектурна спорідненість кримського палацу та сільського православного храму. Фахівці визначають цей стиль як романтичну суміш тюдорівської готики та східних мотивів.

Преображенська церква в Мошнах – храм унікальний. Незважаючи на східний декор, у будівництві дотримано принципів православної "хрестовокупольності". Бічні гілки хреста сильно укорочені, а центральна, навпаки, подовжена. За модою ХІХ століття, вона з'єднує храм із 39-метровою дзвіницею в єдине ціле. Над середохрестям - найбільший, по-східному плескатий купол. Особливу чарівність споруді надають численні витончені вежі, які разом зі стрілчастими вікнами роблять високу чотирикутну дзвіницю готичною.

Старий міст в урочищі Надеждівка неподалік Мельниківки та Ротмістрівки, за деякими даними, побудований німцями під час Другої світової війни.

Також є припущення, що це залишки старої панської садиби.

Будівництво гідроелектростанції на порогах річки Рось у Стеблеві було розгорнуто в 1931 році згідно з планом ГОЕЛРО, що передбачив створення цілої мережі малих ГЕС по всій країні.

Внаслідок спорудження греблі та підйому рівня води у річці суттєво змінився ландшафт – дві третини мальовничих скель та порогів опинилися під водою.

Дамба Стеблівської ГЕС постраждала під час Другої світової війни. У 1952 році була відновлена та виведена на потужність 2,8 тисяч кВт. Наразі перебуває в оренді у приватного підприємства.

Водоспад, який утворює станція, називають одним із найпотужніших рівнинних водоспадів країни.

Гранітний камінь із поглибленнями, що нагадують відбитки босих ніг, називають "Стопою Божої Матері".

Він розташований на південно-західній околиці села Коржовий Кут за 1,5 кілометри від Коржової.

Місцеві жителі вірять, що сліди залишили Божа Матір та Святий Миколай, приписуючи їм чудодійні риси. Свідчення чудесних зцілень люди записують у зошит, що зберігається у каплиці Святого Миколая поруч із гранітними слідами.

До каменю ведуть круті та довгі сходи, які збудували жителі села. Поруч знаходиться цілюще джерело.