Пам'ятки Клевані

"Тунелем кохання" в Клевані називають перголу (природну огорожу з дерев або кущів), яка незвичайним чином виросла над коліями залізничної гілки довжиною 4 кілометри, що веде від станції "Клевань" до одного з місцевих деревообробних підприємств у селі Оржів. Свого часу навколо залізниці припинили підрізати дерева, і густі крони утворили імпровізований грот над коліями, якими іноді повільно курсують маневрові потяги.

Дивовижний рослинний тунель, що грає кольорами у різні пори року, тепер вважається одним із найромантичніших місць в Україні та однією з туристичних візитівок Волині. Завдяки безлічі вдалих фото він перетворився на місце масового туристичного паломництва, що приваблює тисячі туристів з України та з-за кордону. Тунель у Клевані періодично з’являється у списках найдивовижніших залізниць на планеті. Він фігурує у багатьох рекламних роликах та навіть у повнометражному кінофільмі японського режисера Акійоші Імазакі "Клевань – тунель кохання". Також ця зелена алея служить фотолокацією місцевим молодятам – відвідування "Тунелю кохання" вважається гарною прикметою. 

З часом навколо "Тунелю кохання" розвинулася повноцінна туристична інфраструктура з великою пропозицією різноманітних додаткових послуг. Тут є облаштований майданчик для урочистих заходів, сувенірні крамнички, кафе-бістро, автомобільний паркінг, громадська вбиральня. Функціонує готельно-ресторанний комплекс, де є міні-музей із залізничним реманентом та місцевим бурштином, а також ресторан з фірмовою стравою "Тунель кохання". 

Благовіщенський костел у стилі раннього бароко заснований у Клевані Юрієм Чарторийським, служив усипальницею князів Чарторийських.

У радянський період храм було закрито, будівля сильно занепала.

Наразі Благовіщенський костел повернуто католицькій громаді, триває реставрація.

Добре укріплений Клеванський замок, що непогано зберігся, закладений у 1475 році князем Михайлом Чарторийським на місці давньоруського городища над річкою Стубла.

Клеванський замок оточений потужними стінами (товщина 3,8 метри) та оборонним ровом, через який перекинутий чотирихарочний міст. Будівництвом замку керував львівський інженер-фортифікатор Іван Лис, архітектор Львівського міського арсеналу. Від первісної споруди також збереглися дві кутові башти. У XVII-XVIII сторіччях тут розміщувалася колегія єзуїтів. Після перебудови, здійсненої в 1817 році Костянтин Чарторийським, у нових корпусах відкрили польську гімназію, потім духовне училище.

За радянської влади в Клеванському замку в різний час знаходилися школа-інтернат, училище механізації, пункт НКВС, потім його переобладнали під лікувально-трудовий профілакторій для алкоголіків.

Наразі будівлі перебувають у запустінні, обговорюються проєкти реконструкції та розвитку туристичної інфраструктури. Клеванський замок опікуються волонтерами зі спортивно-патріотичної організації "Щит".

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва Христового було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.