Пам'ятки Львівської області

Неоготичний палац на вулиці Пекарській у Львові, відомий як палац Туркулів-Комелло, збудований у 1840-1843 роках. графом Генриком Дідушицьким.

Авторство проєкту будівлі у стилі ранньої неоготики венеціанського типу приписують Фридерикові Бауману, польському архітектору епохи романтизму. Готичними елементами тут є і великі стрілчасті арки, і хрестоцвіти. Головний фасад будівлі, розгорнутий у бік невеликого парку, підкреслює портик на двох колонах, які підтримують балкон із мереживними поручнями, завдяки чому будівля нагадує романтичний середньовічний будинок.

У другій половині ХІХ століття палац належав графині Феліції Камелло. У 1920-1930 pоках будівлею володів адвокат Батицький, Його донька, артистка Софія Батицька, першою удостоїлася титулу "Міс Полонія".

Садиба у селі Вишня з ХІХ століття належала польському комедіографу Александеру Фредро, дідові митрополита Андрея Шептицького, одного з найшанованіших предстоятелів Української греко-католицької церкви.

До наших днів збереглися палац у стилі неоренесансу, збудований у 1835 році, флігель з баштою, парк зі ставком та господарські споруди. Нині тут розташовується аграрний коледж.

У палаці Фредрів-Шептицьких збереглася пишна ліпнина у зовнішній та внутрішній обробці, старовинні сходи, кілька кахлевих печей, книжкові шафи з бібліотеки письменника.

Відкрито кімнату-музей Александера Фредро та Андрея Шептицького. В експозиції представлені оригінальні меблі, а також макет палацу, виготовлений студентами Варшавської політехніки.

Маловідомий маєток Яблоновських-Бруницьких у Підгірцях біля Стрия є добре збереженим палацово-парковим комплексом XVIII-XIX століть, пам'яткою архітектури місцевого значення. Зараз перебуває у приватній власності та відроджується волонтерами як туристичний об'єкт.

Заміський палац у родовому маєтку в Підгірцях заклав у 1734 році Юзеф Александер Яблоновський на місці старого мисливського замку, що існував тут з XVII століття. Будівля зведена архітектором Бернардом (можливо, Бернардом Меретином) відповідно до принципів французького заміського будинку maison de plaisance. Палац був розкішно умебльований, мав бібліотеку на 1000 томів та галерею портретів польських гетьманів.

У 1815 році Підгірці перейшли у власність родини Бруницьких, яка володіла маєтком до 1939 року. Наприкінці XIX століття Юліан Бруницький реконструював палац у романо-готичному стилі за проєктом чернівецького архітектора Карла Ромшторфера. Споруда була електрифікована і забезпечена водопостачанням, страви і продукти з кухні у підвалі піднімали в їдальню спеціальним ліфтом. Довкола було багато господарських споруд, оскільки пан Бруницький серйозно займався сільським господарством, зокрема створив розсадник плодових і декоративних дерев.

Палац оточений парком площею 8,2 гектари, який є пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення – його вважають одним із перших дендропарків Галичини.

За радянських часів палац Яблоновських-Бруницьких перетворили на інтернат, а згодом на форелеву ферму. Протягом багатьох років будівля стояла пусткою та руйнувалася, хоча була приватизована ще у 2000-х роках.

З 2014 року палац належить трьом місцевим родинам, які послідовно відроджують архітектурну пам'ятку. Проведено низку протиаварійних робіт, частково відновлено інтер'єри десяти кімнат. Власники проводять екскурсії та надають приміщення для фотосесій.

Колона Адама Міцкевича – один з двох пам'ятників видатному польському поетові, створеним в Україні до його сторіччя (другий знаходиться в Івано-Франківську).

Ідею проєкту монумента як колони запропонував письменник Адам Креховецький. Урочисте закладання першого каменю в постамент на Маріацькій площі (зараз площа Адама Міцкевича) відбулося в день століття Міцкевича в 1898 році.

Спорудження монумента тривало п'ять років, він був відкритий 30 жовтня 1904 року. Вважається одним з найкращих пам'ятників Міцкевичу в світі.

Пам'ятник борцям за волю України встановлений у Городку в 2003 році з ініціативи товариства "Меморіал". Присвячений бійцям УВО-ОУН Василю Біласу, Дмитру Данилишину, Володимиру Старику та Юрію Березинському, які загинули у 1932 році під час збройного нападу на міську поштово-судову установу польської влади.

Зараз у колишній будівлі пошти розміщено Городоцьку районну держадміністрацію.

Автор оригінального проєкту пам'ятника – професор Іван Самотос.

Пам'ятник українському композитору Володимирові Івасюку відкрито у Львові в 2011 році з ініціативи та коштом музиканта Святослава Вакарчука.

Автор найвідомішої української естрадної пісні "Червона рута" Володимир Івасюк вважається одним із основоположників української поп-музики. Його загадкова смерть у 1979 році, згідно з останніми даними, була організована КДБ за завданням вищого керівництва СРСР.

Бронзову скульптуру висотою 3,5 метри виготовив скульптор Сергій Олешко. Івасюка зображено на прогулянці львівською вулицею.

Пам'ятник героям УПА у Славську встановлено на могилі загиблих воїнів УПА та жертв репресій 1940-1950 років.

Знаходиться поряд з Успенською церквою.

На пам'ятнику вигравіровані імена загиблих за волю України.

Пам'ятник королю Данилові Галицькому, засновнику Львова та творцю Галицько-Волинської держави, встановлено до 745-річчя міста.

Князь Данило Романович із галицької гілки роду Рюриковичів силою об'єднав країну, розгромивши в 1245 році полки угорських та польських феодалів, а також галицьких бояр.

Проєкт пам'ятника Данилові Галицькому у Львові розробили скульптори Ярич та Романович, а також архітектор Чурилик. Пам'ятник є кінною фігурою з бронзи на гранітному п'єдесталі.

Пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому відкрито в 2015 році на площі перед собором Святого Юра у Львові.

Митрополит Шептицький - один із найшанованіших українських ієрархів. Понад 50 років він був головою Української греко-католицької церкви із резиденцією у Львові.

Пам'ятник висотою 3,6 метри виготовлений із бронзи. Загальна висота композиції становить близько 5,8 метрів. Скульптор – Андрій Коверко, архітектори – Ігор Кузьмак та Михайло Федик.

Пам'ятник Михайлові Грушевському встановлений у Львові в 1994 році.

Видатний український історик викладав у Львівському університеті в 1894-1914 роках. Саме на Галичині розпочалася політична діяльність майбутнього лідера Української держави, голови Центральної ради Української Народної Республіки.

Бронзова скульптура, виконана скульпторами Дмитром Крвавичем, Миколою Посікірою, Любомиром Яремчуком, встановлена ​​на гранітному постаменті (архітектор Василь Каменщик).

Пам'ятник українському композиторові Михайлу Вербицькому, автору музики державного гімну України, відкрито у Львові в 2015 році.

Висота бронзової скульптури 2,9 метри. На гранітній стелі вирізьблені ноти мелодії українського гімну та розміщено карту України.

Авторами пам'ятника є Володимир та Андрій Сухорські.

Пам'ятник видатному українському поетові та громадському діячеві Тарасові Шевченку було відкрито в центрі Львова лише в 1992 році.

Питання про спорудження вирішувалося цілих 5 років, на двох конкурсах проєктів переможця не було визначено, і в результаті компромісу було вирішено використати "відносно кращий" проєкт скульпторів Володимира та Андрія Сухорських та архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромей.

Пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові виготовили в Аргентині. Урочисте відкриття відбулося на річницю ухвалення декларації незалежності України. Через 4 роки було відкрито другий елемент пам'ятника – 12-метрова бронзова "Хвиля Національного Відродження".

Пам'ятник Святому Юрію (Георгію) Змієборцю у Львові присвячено правоохоронцям України, які загинули під час виконання службових обов'язків.

Встановлений у 1999 році в центрі площі Генерала Григоренка, поряд із будівлею управління Міністерства Внутрішніх Справ.

Автори монумента – скульптори Андрій та Володимир Сухорські, архітектор Олександр Ярема.

Бронзовий пам'ятник зображує канонічного Юрія Змієборця на здибленому коні, що пронизує списом атакуючого змія.

Пам'ятник знаменитому галичанину Юрію Кульчицькому відкрито у Львові в 2013 році.

Уродженець села Кульчиці Самбірського району Юрій Кульчицький прославився під час турецької облоги Відня в 1683 році. Переодягнувшись турком, він зумів пробратися з обложеного міста через турецький табір і передати звістку союзникам, завдяки чому місто отримало військову допомогу, і турки незабаром були розбиті в битві під Віднем.

За легендою, у якості нагороди Кульчицький попросив віддати йому 300 мішків з трофейною турецькою кавою, яка тоді ще практично не була відома в Європі. Маючи такий значний запас продукту, заповзятливий галичанин відкрив першу в Австрії кав'ярню "Під синьою фляжкою". Він вважається винахідником класичного рецепту кави по-віденськи (зі вершками та цукром).

Львів'яни впевнені, що Кульчицький доставив кавові зерна також і до Львова, і з того часу кава стала у місті культовим напоєм.

Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького розташований у центральній частині Львова, на схилі пагорба між вулицями Стрийською, Героїв Майдану, Вітовського та Зарицьких.

Зона відпочинку та розваг існувала тут ще у XIX столітті. Сучасний парк був закладений у 1951 році та облаштований за радянськими традиціями створення типових парків культури та відпочинку трудящих. З тих часів збереглася центральна алея довжиною понад 800 метрів, колонада центрального входу та приміщення кінотеатру "Дружба". У 1970 році центральний вхід прикрасили фонтани. З 1984 року Парк культури має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

На території парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького функціонують дитяча зона розваг "Жу-Жу Парк" і парк рухомих фігур динозаврів. Працюють вуличні кафе та ресторан. Регулярно проводяться різноманітні фестивалі та ярмарки.