Пам'ятки Львівської області

Музей-садиба родини Устияновичів відкритий в 1991 році в колишньому будинку священика Введенської церкви у Вовкові.

Саме тут в 1839 році, в родині священика Миколи Устияновича, відомого письменника та поета, народився Корнило Устиянович – майбутній відомий український художник та громадський діяч.

Окрема експозиція присвячена діяльності Франтішека Ржегоржа – чеського етнографа, якого називають "апостолом слов'янського єднання".

В дерев'яному зерносховищі розгорнуто етнографічну експозицію: народний одяг, знаряддя праці, прядки, веретена, лампи, посуд, скрині тощо.

Музей-садиба родини українського поета Богдана-Ігоря Антонича працює з 2009 року на території колишньої плебанії у селі Бортятин на Яворівщині, де у першій половині XX століття мешкала сім'я греко-католицького священика Василя Антонича. 

В гості до них часто приїжджав їхній син – поет, прозаїк, перекладач, літературознавець Богдан-Ігор Антонич, автор популярної колядки "Народився Бог на санях". До сторіччя від дня його народження плебанію повністю відновлено.

У п'яти просторих кімнатах розмістилася експозиція, створена як філія Львівського музею історії релігії. У центрі експозиції – скульптура Богдана-Ігоря Антонича, зображеного під куполом дзеркала, що символізує нічне небо, вкрите зірками.

Експонати музею знайомлять із життєвим та творчим шляхом Антонича, історією становлення та розвитку греко-католицької церкви на Мостищині. Серед аутентичних предметів – віконні рами та дверцята з львівської квартири поета, особисті речі родини Антоничів, архівні фото, книги, рукописи, а також побутові речі, передані в експозицію мешканцями села.

На подвір'ї створено алею скульптур за мотивами поезій Антонича.

Садибу-музей Степана Бандери в селі Воля-Задеревацька відкрито в будинку, в якому в 1933-1936 роках жив Андрій Бандера, батько лідера ОУН.

Протягом цих років Андрій Бандера служив священиком у задеревацькому храмі Святого Архістратига Михаїла, займаючись легальною та підпільною діяльністю. Степан Бандера приїжджав до нього на канікули.

Пізніше в цьому будинку була школа.

Музей було засновано в перші роки незалежності України подругою сестри Бандери Анною Іванів. В першій кімнаті - родовід родини Бандерів. У другій - каплиця, де батько Степана хрестив дітей. У третій кімнаті – документи, фотографії, листівки ОУН-УПА.

Біля будинку закладено парк імені Степана Бандери. Реконструйована криївка - замаскований притулок повстанців.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові розташований у колишньому будинку співачки, який вона купила в 1903 році, перебуваючи в зеніті своєї творчої кар'єри.

Музей було відкрито з ініціативи її племінниці Одарки Бандровської у 1989 році після завершення реставрації будинку.

У відтворених інтер'єрах кімнат зібрано особисті речі співачки, концертні сукні, фотографії та документи. Експозиція розповідає про дитинство Соломії Крушельницької, історію її артистичної діяльності у Львові, Відні, Парижі, Варшаві, Мілані та на інших оперних майданчиках світу.

У чотирьох додаткових кімнатах представлено унікальні артефакти, що розкривають життєвий і творчий шлях видатної оперної співачки, дають можливість зануритися у спадщину Соломії Крушельницької та відчути дух її епохи. Це рідкісні світлини, театральні афіші та рецензії, рукописи.

Загалом музей Соломії Крушельницької у Львові має 25 тисяч експонатів основного фонду та близько 16 тисяч – резервного фонду.

В музичному салоні музею регулярно відбуваються концерти.

Народний історико-краєзнавчий музей селища міського типу Добротвір та навколишніх сіл носить ім'я свого засновника, місцевого історика, художника та колекціонера Йосифа Брикайла. Саме він зібрав музейну експозицію, яка відкрилася для відвідувачів у 1995 році.

Колекція музею налічує близько трьох тисяч пам'яток Надбужанщини. Тут представлена реконструкція житла та знаряддя праці первісних людей, фрагменти кераміки різних періодів, зброя князівських часів, предмети побуту та зразки ремісничої продукції місцевих мешканців XIX-XX столітm, історичні документи й світлини, портрети видатних особистостей.

Музей отця Маркіяна Шашкевича відкрився в селі Деревня в листопаді 2012 року в приміщенні Народного дому села до 201-й річниці від Дня народження письменника. Він став п'ятим музеєм на Львівщині, що присвячений цьому видатному українському культурному діячеві.

Автором музейному експозиції став відомий український художник Орест Скоп.

Село Деревня тривалий час було родинною парафією отців Крушинських, з роду яких Юлія Крушинська - дружина Маркіяна Шашкевича. Саме в Деревні у 1839 році молодята взяли шлюб і деякий час мешкали.

В музеї представлені предмети побуту Шашкевичів, книги, рукописи, листи, фотоматеріали, ікони, живописні полотна. Експозиція розповідає про родину Крушинських, одруження Маркіяна Шашкевича, побут молодої родини.

Одна із зал музею присвячена етнографії краю - в ній експонуються старовинні предмети народного вжитку, що побутували в селі в різні періоди часу, світлини, рушники, килими тощо.

В перспективі музей отця Маркіяна Шашкевича планують перенести в автентичну плебанію, що збереглася в селі Деревня і якій вже понад двісті років.

Народний музей Маркіяна Шашкевича в селі Новосілки відкрито у 2011 році до 200-річчя з дня його народження. Розташовується у приміщенні колишньої сільської школи 1928 року побудови.

Видатний український письменник, громадський діяч, "будитель" національної свідомості на Галичині Маркіян Шашкевич був парохом села Новосілки у 1842-1843 роках. Саме тут він помер і тут знаходиться місце його першого поховання.

В музеї представлена галерея портретів Маркіяна Шашкевича та світлин пов'язаних із ним пам'ятних місць. Тут можна дізнатися про діяльність заснованої Шашкевичем товариства "Руської Трійці", про його літературну спадщину та про історію перепоховання "будителя".

В етнографічній експозиції представлені предмети побуту мешканців Новосілок кінця XIX – початку XX століття, вишивки, ікони, стародруки. Перед музеєм встановлений пам'ятник отцю Маркіяну Шашкевичу (скульптор Теодозія Бриж).

Музей-садиба отця Маркіяна Шашкевича в селі Нестаничі відкрився 2011 року до 200-річчя від дня народження цього відомого українського письменника, поета, священика, громадсько-культурного діяча, керівника "Руської Трійці".

У селі Нестаничі Маркіян Шашкевич з 1938 по 1941 рік був парохом сільської греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Музей розміщено в розташованій поруч плебанії, збудованій 1913 року. Проєкт реконструкції будівлі розробив відомий художник Орест Скоп.

Основна експозиція музею зформована з фондів Львівського державного історичного архіву, бібліотек імені Стефаника та Драгоманова, львівського музею "Русалки-Дністрової". В одній із кімнат експонуються речі, пов'язані з перебуванням Шашкевича в Нестаничах, які зібрали мешканці села.

Найбільшою гордістю музею є унікальні зразки галицького сакрального малярства – ікони народних майстрів, що датуються кінцем XVII – початком XVIII століть.

Народний музей Тараса Шевченка відкрився у Львові в 2004 році у Львівському Палаці мистецтв до Дня народження Кобзаря.

Кімната-музей нараховує тисячі експонатів, які протягом двадцяти років подарували львів'яни і гості міста. Основою колекції стали понад 100 унікальних картин 26 художників, які відправилися в подорожі шляхами Шевченка до України, Вільнюсу, Петербургу та Казахстану.

Загалом на сьогодні у збірці близько 7 тисяч томів книжок, понад 5 тисяч картин на тему Шевченкіани, скульптури, колекція численних видань "Кобзаря", вишиті рушники, народний одяг, бандура знаного кобзаря з Канева Олекси Чуприни, а також унікальна філателістична колекція - Шевченкіана у марках та конвертах, зокрема тих, що були видані підпільною поштою України у 1961 році.

Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові  представляє видатну колекцію творів української національної культури та мистецтва.

Понад 175 тисяч експонатів віддзеркалюють еволюцію художньої культури України впродовж дев’яти століть. Особливу цінність має збірка сакрального мистецтва ХІІ–ХVІІІ століть.

Музей заснував у 1905 році греко-католицький митрополит Андрей Шептицький як "Церковний музей", у 1913 році урочисто передав його у дар українському народові. Роботу з організації музею очолював професор Іларіон Свєнціцький, активну участь у його розвитку брали Іван Франко, Михайло Грушевський та інші.

У просторих експозиційних залах основного музейного корпусу розгорнуто постійну експозицію "Українського мистецтва ХІІ – початок ХХ століття", що презентують перлини національної та світової мистецької скарбниці. Серед творів українського середньовічного сакрального мистецтва виділяються давні ікони: "Юрій Змієборець" (ХІV сторіччя), "Архангел Михаїл з діяннями" (ХІV сторіччя), "Свята Параскева П'ятниця" (ХІV століття), "Богородиця Одигітрія" (ХV століття) та інші. У книжкових фондах – Бучацьке Євангеліє (ХІІІ століття), Пандекти Антіоха (1307 рік), видання першодрукарів Швайпольта Фіоля, Франциска Скорини, Івана Федорова та інших. Також представлена графіка, скульптура, народне мистецтво.

Відділами Національного музею Шептицького є експозиція "Українське мистецтво ХХ століття" в історичному корпусі музею, художньо-меморіальні музеї Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької, Леопольда Левицького, облаштовані у колишніх оселях та творчих майстернях цих видатних українських митців.

Національний природний парк "Північне Поділля" створено у 2012 році на території 15,5 тисяч гектарів в межах Золочівського району Львівської області з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів Північного Поділля.

Цікава Біла гора, на якій збереглася степова рослинність у поєднанні з буково-грабовим лісом. З неї відкриваються краєвиди на рівнини Малого Полісся, узгір'я Гологори та середньовічний Олеський замок. Також на території нацпарку розташовані Золочівський та Підгорецький замки, Василіанський монастир на давньоруському городищі та інші історичні пам'ятки.

На горі Менич знаходяться оголення тортонських пісковиків - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. На території геолого-ботанічної пам'ятки природи "Трінога", серед зелені лісу на вершині гори можна побачити скелі найвибагливіших форм вивітрювання.

Біля витоків Західного Бугу, однієї з найбільших рік України, щорічно відбувається міжнародний екологічний етнофестиваль "Чисті джерела Бугу".

Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, який називали "галицькою Ла Скалою", свого часу був найбільшим театром Львова.

Побудований у 1837-1842 роках коштом графа Станіслава Скарбека (на порталі збереглася літера "W" його герба "Абданк"). Проєкт будівлі в стилі віденського класицизму завдовжки близько 96 метрів, завширшки 76 метрів та площею понад 7000 квадратних метрів розроблений архітекторами Людвігом Піхлем та Йоганом Зальцманом. Під портал із шістьма іонічними колонами могла в'їхати трійка коней. Була передбачена прогресивна на той час система опалення та вентиляції.

На цій сцені виступали Ніколо Паганіні, Ференц Ліст, Сара Бернар.

В 1923 році тетру було присвоєно ім'я Марії Заньковецької.

Новояворівський краєзнавчий музей розташований в центрі міста на першому поверсі Палацу культури "Кристал".

Експозиція музею знайомить з традиціями яворівського краю, історією унікальної "яворівської забавки", особливостями вишивки "яворівкою" та яворівського строю.

У музеї організовуються лекції, семінари та курси, освітні проєкти, різноманітні майстер-класи, проводяться виставки робіт місцевих художників.

Жовківська синагога - оригінальна і добре відома в світі культова споруда в стилі ренесансу з елементами бароко, що входила до системи міських укріплень Жовкви. До синагоги примикали міські стіни та Єврейські ворота, а сама вона могла бути потужною оборонною вежею.

Побудована в 1698 році за сприяння короля Яна ІІІ Собеського на місці згорілої дерев'яної синагоги.

В 1941 році вибухом було зруйновано перекриття та інтер'єр.

До початку 1990-х років будівля синагоги в Жовкві використовувалася як склад. Наразі ведеться реставрація, планується відкриття Єврейського центру Галичини.

Нинішня будівля Стрийської міської ради збудована в кінці 1886 року австрійською владою як комплекс окружного суду з в'язницею. За польської влади будівля зберегла профіль, а за радянських часів у ній розмістилися міська рада.

В 1990 році, ще за радянської влади, на флагштоку над міською радою Стрия вперше в Україні було піднято національний жовто-блакитний прапор.

На території колишньої в'язниці відкрито меморіал пам'яті жертв репресій