Пам'ятки Волинської області

Кортеліський історичний музей відкрито в 1980 році у волинському селі Кортеліси разом із Меморіальним комплексом жертвам фашизму. З 2023 року музей входить до складу комунального закладу "Центр культурних послуг" Ратнівської селищної ради.

Основна експозиція музею розповідає про Кортеліську трагедію 1942 року, коли німецькі окупанти з роти "Нюрнберг" розстріляли 2875 мешканців села (за сучасними оцінками – близько 1650) та спалили в селі всі хати у відплату за дії радянських партизан місцевого загону імені Ворошилова. Центральними експонатами є діорама "Спалене село" та Книга пам'яті, де записані імена загиблих кортелісців. Також представлені особисті речі, нагороди, листи та фото ветеранів війни, зброя та боєприпаси з місць боїв.

Про національно-визвольну боротьбу розповідає постійно діюча виставка "УПА на Ратнівщині". У куточку "Захисники України" можна побачити фото кортелісців, які брали участь у російсько-українській війні, елементи їхньої зброї та амуніції, прапор спецпідрозділу МВС "Світязь".

Окрема експозиція розповідає про видатного односельчанина, народного депутата України, колишнього директора Кортеліського музею Василя Корнелюка.

Меморіальний комплекс жертвам фашизму роботи скульптора Олексія Олійника та архітектора Анатолія Корнєєва розташований навпроти музею. Висота скульптури із постаментом становить 6 метрів.

Костел Архангела Михайла в Голобах закладений у 1711 році (за іншими даними – у 1700 році) подільським підстаростой Стефаном Ярузельським, добудований коштом Юзефа Ярузельського.

У 1783 році чернігівський воєвода Людвік Вільга прибудував до костелу дві каплиці. Через 3 роки Михайлівський костел згорів від удару блискавки. Той же Людвік Вільга відбудував його в 1793 році.

Спочатку однонефна будівля костелу в стилі бароко після добудови каплиць отримала план хреста. Темперний розпис стін і склепінь виконано у XVIII сторіччі відомим художником Юзефом Прехтлем.

Під час Першої світової війни костел Архангела Михайла був пошкоджений, але у 1929-1930 роках ХХ століття відреставрований парафіянами. У 1945 році радянська влада облаштувала в храмі склад солі.

У 1997 році костел Архангела Михайла повернули римо-католикам.

Римо-католицький костел Преображення Господнього в Маневичах споруджений у 1933-1937 роках. До того парафіяльним костелом служила дерев'яна каплиця біля вокзалу.

Будівництво нового костелу фінансували парафіяни, керував будівництвом ксьондз Болеслав Ястшембський.

У 1943 році Преображенський костел закрили за рішенням радянської влади, приміщення почали використовувати як склад мінеральної солі.

У 1992 році костел Преображення Господнього було повернуто католицькій громаді Маневичів, триває реставрація.

Костел святих Анни та Станіслава Біскупа був збудований в Лукові в стилі ренесансу в 1595 році коштом Станіслава Мацейовського.

В 1708 році під час нападу шведів храм був майже повністю зруйнований.

На початку XVIII сторіччя костел відновлено за сприяння волинського воєводи Атаназія Мьончиньського.

Після поділу Польщі костел був конфіскований російським царським урядом і переданий православній церкві як Свято-Успенська церква.

Після Другої світової війни Свято-Успенська церква була закрита радянською владою і перетворена на зерносховище.

Наразі це чинний храм на честь Святої Анни Православної церкви України.

Лопатенський історико-природничий музейний комплекс розташований в урочищі Лопатень поблизу села Берестяне, на території Національного природного парку "Цуманська пуща", де в 1941-1943 роках активно діяли радянські партизани та загони УПА.

Центральним елементом меморіального комплексу є курган з обеліском "Всім живим і загиблим у Другій світовій війні", до якого веде березова алея з портретами партизанських командирів. Збереглися розташовані півколом партизанські землянки: штаб, комендантський взвод, шпиталь, операційна. Можна оглянути партизанську піч, пристрій виготовлення саморобних мін. В музейній експозиції "Наш край у роки Другої світової війни" представлено зброю, амуніцію, документи та особисті речі партизан.

Також до складу комплексу входить "Музей волинського лісу" з реконструйованою хатою лісника XIX століття, пасікою, дерев'яними скульптурами та екологічною стежкою навколо лісових озер (є піші та кінні маршрути).

Луцька пивоварня "Земан" заснована в 1888 році чеським пивоваром Вацлавом Земаном, батько якого, Йозеф Земан, в 1869 році переселився з Чехії до Квасилів на Волині.

В 1906 році дерев'яна будівля заводу була знищена пожежею, але через два роки броварня була знову відбудована в камені. В 1913 році пивоварня вийшла на максимальну продуктивність. Тут варили пиво 4 сортів: "Столове", "Сакура", "Гранат" та "Бок-Бір".

В 1939 році, після приєднання Волині до СРСР, Луцька пивоварня була націоналізована. Після здобуття Україною Незалежності, в 2004 році, було налагоджено виробництво пива під торговою маркою "Земан" на честь засновника пивоварні Вацлава Земана. Наразі тут варять 12 сортів пива.

Луцький зоопарк розташований на території Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.

Зооекспозиція складається із 42 видів фауни. Зокрема, представлені леви, ведмеді, благородний олень, бізон, антилопа, лама, дикобраз, єнотовидні собаки, фазани, павичі, чорні лебеді та інші. Загалом у Луцькому зоопарку мешкають понад 150 тварин та птахів.

На території зоопарку є літнє кафе.

Художній музей у Луцьку презентує видатну колекцію світового та українського живопису, графіки і скульптури різних епох. Він є відділом Волинського краезнавчого музею.

Експозиція розміщується у колишньому будинку повітової канцелярії і шляхетських судів, збудованому 1789 року на руїнах княжого палацу Луцького замку.

Колекція Луцького художнього музею сформована у повоєнні роки на основі збірки з магнатської галереї князів Радзивілів в Олицькому замку. Широко представлено європейський живопис XVII – початку XX століття, зокрема з Італії, Франції, Німеччини, Польщі.

Перлиною колекції вважаєься картина "Святий Ієронім" (1644 рік) – чи не єдина в Україні робота видатного іспанського художника "золотого віку" Хусепе де Рібери.

Луцький художній музей має одну з найбільших в країні збірок польського живопису (Януарій Суходольський, Ян Матейко, Юзеф Брандт та інші), ядром якої є галерея парадних портретів князів Радзивілів та інших аристократів Речі Посполитої. Серед них виділяється портрет королеви Анни Австрійської, дружини польського короля Стефана Баторія, пензля придворного художника Мартіна Кобера. Ще однією окрасою постійної експозиції музею є "Вінчання per procura князя Миколая Чорного Радзвіла з Катериною Австрійською (Гонзагою)" роботи Ксаверія Геського.

Серед шедеврів українського живопису кінця XIX – початку XX століття – картина "Шторм на морі" видатного художника-мариніста Івана Айвазовського. Також в експозиції представлений сучасний український живопис, доробок волинських митців.

Любомльський краєзнавчий музей створено в 1973 році учителем історії, краєзнавцем Дмитром Остапюком.

15 000 експонатів основного фонду. Представлено археологічну колекцію, зібрання нумізматики, предметів народного побуту та етнографії. Експонуються матеріали про колишніх господарів Любомля: Івана Виговського, Павла Тетерю, Дмитра Вишневецького та Ксаверія Браницького.

Також представлені матеріали про знаменитих уродженців Любомльщини: теолога Северина Любомльчика, артистку Наталію Ужвій та інших.

Любомльський краєзнавчий музей розташований на 3-му поверсі міської кради Любомля.

Маневицький краєзнавчий музей розташований у сучасній будівлі в центрі селища Маневичі. 

Фонди музею налічують понад 8000 експонатів. Представлені експозиції природи та археології, довоєнного періоду, Другої світової війни, сучасності.

В етнографічній колекції: знаряддя праці землеробства і тваринництва, вироби народних ремесел, одяг, посуд.

Середньовічний маневицький човен-довбанка (моноксил), знайдений на березі річки Стир у 2015 році, зараз представлений в окремому музеї одного експонату.

Меморіал пам’яті жертв Голокосту в Кисилині відкрито 2015 року в рамках програми меморіалізації місць масових поховань євреїв періоду Другої світової війни "Захистимо пам'ять".

Меморіал створено на північно-західній околиці села, де у 1942 році під час окупації нацисти стратили понад 500 євреїв із місцевого гетто. Вижити вдалося лише одному.

Після війни масове поховання було забуте, його територія використовувалася у сільському господарстві. Після визначення шляхом неінвазійних методів дослідження ґрунту місцезнаходження масового поховання тут облаштували пам’ятне місце.

Монастир бригідок у Луцьку розміщувався в палаці, що займав південну частину території Окольного замку і був однією з ланок оборонної системи міста в XV-XVI сторіччях.

В 1940-х роках будівля монастиря використовувалася як в'язниця.

Нині в колишньому монастирі бригідок знаходиться Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир Православної церкви України. Планується відкриття музею тоталітаризму "Луцька Голгофа".

Монастир капуцинів у Любешові був закладений у 1761 році коштом брацлавського каштеляна Яна Чарнецького, який володів містом. До закінчення будівництва Чарнецький не дожив і був із почестями похований у його стінах.

Обитель освятили лише в 1786 році, але проіснувала вона недовго. В 1817 році монастир капуцинів повністю згорів, а відновленню його завадила влада царської росії. Тільки в 1926 році, коли ці території знову опинилися у складі Польщі, комплекс почали відновлювати. Новий монастир на честь Святого Франциска був зареєстрований у 1935 році, але через 4 роки його закрили радянська влада.

Хоча приміщення довгі роки використовувалися не за призначенням, пам'ятка архітектури збереглася донині. Нині це парафіяльний костел Святих Кирила та Мефодія.

Садибу-музей декоративного мистецтва відкрила у власному будинку у Звірові волинська мисткиня та колекціонерка старовини Галина Міндер, майстриня художнього різьблення по дереву.

Її сільський будинок, розташований на в'їзді в село з боку Луцька, одразу привертає увагу яскравими розписами з традиційними українськими орнаментами.

Основу експозиції складають її власні твори декоративно-прикладного мистецтва – корнепластика, предмети декору, дерев'яні сувеніри. Представдені різьблені меблі, дерев’яні скульптури, декоративні фігурки та оригінальні прикраси. Також експонується етнографічна колекція мисткині: вишиті рушники та сорочки, мереживні картини, ляльки-мотанки, предмети побуту.

Деякі експонати можна придбати.

Клуб-музей історії села Баїв та Волинського бджільництва відкрили в 2012 році волинські ентузіасти-бджолярі у приміщенні колишнього сільського клубу села Баїв – типової сільської хати-мазанки.

У музеї зібрано більше 2,5 тисяч експонатів, серед яких унікальні історичні знахідки, альбоми написаної історії села Баїв та окремий тематичний відділ – музей бджільництва.

У дворі музею бджільництва представлені різні види та конструкції вуликів – від колодних до рамкових. У спеціальному прозорому оглядовому вулику можна побачити, як живуть та працюють бджоли.

Представлені зразки натуральної вощини, медової мазі та бальзаму, десятки сортів меду: гречаний, акацієвий, липовий, рапсовий, лісовий мед, мед з різнотрав'я тощо.

Перед музеєм встановлено перший на Волині пам’ятник бджолі (2015 рік).