Пам'ятки Рівненської області

Народний історичний музей селища Степань заснований у 1960 році.

Експозиція музею розміщується в чотирьох залах. Серед експонатів музею, найдавніші з яких датовані ХІІІ-ХV століттями - зброя, яку знайдено на Степанському Валу, лопата часів Київської Русі, прикраса князів Острозьких тощо.

В залі "Побут  та одяг степанців кінця ХІХ - початку ХХ століття" відтворено інтер'єр традиційної для краю поліської хати - з маленькими вікнами, різними верстатами, піччю, дерев’яним мисником, старовинними іконами на покуті та дитячою колискою.

Експозиція також представляє велику колекцію вишитих рушників та автентичного поліського одягу. Зокрема, можна побачити чоловічий та жіночий народний стрій селян-поліщуків (поліські вишиті сорочки, намітки, літники, кацавейки, свити, кожухи) та взуття (личаки, дерев’яні дрепи, чуні).

Окрема зала присвячена життю та творчості уродженця Степаня, талановитого художника Степана Чуприни.

Татарська надбрамна вежа - одна з двох фортечних веж, що збереглися. Входили в систему зовнішніх міських укріплень давнього Острога.

Знаходилася в мусульманській частині міста, в ній утримували  полонених татар, звідки і походить назва. Також виконувала функції в'їзної брами.

В даний час Татарська надбрамна вежа в поганому стані, реставрація не проводиться.

Троїцький Дерманський монастир - стародавній православний монастир із яскраво вираженим оборонним характером.

Дерманський монастир заснований на відрогах Мізочського кряжу в кінці XV сторіччя князем Василем Острозьким. Служив заміською резиденцією князя, у зв'язку з чим було зведено фортифікаційні споруди - кам'яний замок, оточений стінами з бійницями та ровом із водою. Вхід охороняла масивна надбрамна вежа, перетворена згодом на дзвіницю монастиря.

Пізніше Василем-Костянтином Острозьким було збудовано Троїцьку церкву та монастирські келії.

В 1575-1576 роках Дерманським монастирем керував першодрукар Іван Федоров, в 1602 році відкрилася друкарня та духовна школа.

В 1627-1633 роках настоятелем монастиря, який став греко-католицьким, був Мелетій Смотрицький, автор "Граматики слов'янської".

У ХІХ столітті російський уряд відібрав монастир у греко-католиків і передав православним ченцям з Острога.

Нині Дерманський монастир чинний, належить УПЦ московського патріархату. До комплексу входить Троїцький собор, храм Казанської Ікони Богоматері, церква Феодора Острозького. Будується житловий корпус із церквою на честь Святого Інокентія Іркутського.

Римо-католицький костел Святої Трійці та Святого Архангела Михаїла збудований у Тучині в 1614 році коштом шляхтича Миколи Семашка.

Храм неодноразово горів, зокрема під час Визвольної війни 1648-1654 років, коли Тучин був захоплений козаками Максима Кривоноса. Після підписання у 1667 році Андрусівського перемир'я та повернення поляків, костел було відновлено.

Найбільшим руйнуванням храм зазнав у роки Другої світової війни, оскільки служив укриттям для червоноармійців, що оборонялися, потім - для німців. Після цієї війни Троїцький костел не відновлювався – досі він напівзруйнований.

Хотинські печери під Рівним – пам'ятка природи місцевого значення (з 1979 року).

Знаходяться на схилі другої надзаплавної тераси річки Горинь поряд із селом Хотин.

Печери зацікавили дослідників ще в XIX столітті, коли на стінах були виявлені малюнки, які, можливо, стосуються дохристиянських часів. Ймовірно, Хотинські печери були притулком для місцевих жителів при нападах ворогів.

За легендою, підземний хід веде до Рівного.

Церква Воскресіння Господнього (колишня Миколаївська) побудована в Козлині в 1793 році.

Це один з небагатьох храмів, що зберігся в часи радянської окупації в околицях.

Воскресенська церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Церква Олександра Невського у Радивилові закладена в 1824 році за сприяння волинського єпископа Стефана Романовського.

Через брак коштів будівництво розтяглося на 50 років. Лише в 1874 році завдяки допомозі тодішнього власника Радивилова, дійсного статського радника Попова спорудження церкви Олександра Невського було завершено.

Церква підпорядкована УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Олександра Невського у Костополі збудована у 1893 році.

Храм належить до маловідомих зразків останнього періоду розвитку волинської монументальної архітектури кінця XIX – початку ХХ століття з використанням "єпархіального" стилю.

Православна церква Різдва Христового знаходиться в центрі Клевані поряд із замком.

Заснована в 1777 році як греко-католицька. Кам'яний храм Різдва Христового побудований коштом Адама Чарторийського. Має характерні форми класицизму, оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордера із трикутним фронтоном, завершений напівкруглим аттиком. Планування притаманно народній архітектурі: хрестовий план, одноголове завершення.

У 1844 році поряд з церквою Різдва Христового було зведено кам'яну дзвіницю.

Належить УПЦ московського патріархату.

Дерев'яна церква Святих Апостолів Петра і Павла у Великих Межирічах побудована в 1848 році на місці більш давнього храму.

Споруда тризрубна, одноверха. В архітектурі пам'ятки поєднуються класицистичні принципи із псевдоруським стилізаторством. В інтер'єрі висотно розкритий внутрішній простір нефа активно посилюється контрастом плоско перекритого бабинця, що відкривається в неф високою напівциркульною аркою-вирізом.

Петропавлівська церква є твором дерев'яної архітектури Рівненщини середини XIX століття.

Невелика дерев'яна церква Святого Миколая була споруджена на центральній площі Шубкова в 1629 році.

В 1870 році, коли село перейшло у володіння княгині Євгенії Шеншиної з роду Арсеньєвих, на місці старої Миколаївської церкви почали будувати новий храм, а старий, за допомогою дубових колод, перевезли на сільський цвинтар.

Нині це діюча церква в ім'я Святого Миколая.

Шевченкове джерело (Тарасова криниця) знаходиться поряд з трасою М-06 "Київ - Чоп" недалеко від Дубна, за селом Підлужжя біля Тараканова.

Восени 1846 року український поет Тарас Шевченко зупинявся на відпочинок біля цього джерела під час подорожі на Волинь художником в Археографічній комісії. Повертаючись із Почаєва, він побував у селі Верба та місті Дубно. Згідно з місцевою легендою, з цієї придорожньої криниці Шевченко пив воду.

За радянських часів Шевченкове джерело було красиво оформлено, біля нього встановили пам'ятник поетові.

Юзефінський дуб в урочищі "Юзефінська дача" неподалік села Глинне - одне з найстаріших дерев України.

У Книзі рекордів України він зафіксований як найстаріший дуб України (1300 років), проте фахівці Київського еколого-культурного центру дійшли висновку, що йому не більше 1000 років, і він не є найстарішим.

Юзефінський дуб також називають "Деревом князя Ігоря", оскільки, за легендою, він був свідком походу князя Ігоря 945 року.

Дуб-патріарх має висоту близько 20 метрів, обхват - 7,9 метрів. Дерево у вкрай поганому стані, на стовбурі є кілька дупел, залишилися живими тільки дві гілки.