Пам'ятки Миколаївського району

Дитяче містечко "Казка" в Миколаєві називають українським "Діснейлендом". Кожна споруда розташованого в центрі міста культурно-ігрового комплексу пов'язана з якоюсь відомою казкою чи фольклорним персонажем.

Раніше на цьому місці був міський ринок, а коли в 1982 році його перенесли, на колишньому місці вирішили відкрити дитячий парк розваг. Спочатку відкрили великий павільйон для концертів із золотим півником на даху, потім збудували дерев'яну фортецю та середньовічний кам'яний замок, а також морську гавань з вітрильником "буяном", який є макетом першого судна, побудованого в Миколаєві. Крім того, є тут і два маяки, справжній паровоз, карусель із вченим котом та русалкою з казок Пушкіна. Нині додалися дві нові каруселі різного типу, колесо огляду, автодром.

Центральними фігурами дитячого містечка "Казка" є сонячний годинник.

Комплекс будівель морського відомства (адміралтейства) в Миколаєві почали створювати в 1788 році під час закладення миколаївської верфі.

Комплекс мав замкнуту структуру і був невеликою фортецею. Після реконструкції, проведеної в 1840-х роках за наказом віце-адмірала Михайла Лазарєва, адміралтейство включало корабельну верф з кам'яною огорожею та головними воротами, ливарний та канатний заводи, різні майстерні, триповерхові казарми в стилі класицизму, а також будівлю чоловічої гімназії, в якій зараз знаходиться Миколаївський будівельний коледж.

Більшість оригінальних будівель миколаївського адміралтейства було зруйновано під час Другої світової війни. Нині під адміралтейством розуміють головну адміністративну будівлю Суднобудівного заводу (1951 рік), що відрізняється високим шпилем. Вона відіграє значну містобудівну роль, замикаючи широку і добре озеленену Садову вулицю, служить композиційним центром площі, що сформувалася на її перехресті з вулицею Адміральською. Від старих будівель адміралтейства залишилися лише фундаменти та головні ворота праворуч від будинку зі шпилем.

В ніч на 27 квітня 2023 року, в ході широкомасштабної російсько-української війни, росія атакувала Миколаїв чотирма ракетами типу "Калібр". Одна з ракет влучила в будівлю Адміралтейства. В наслідок ракетного удару зруйноване праве крило історичної будівлі Адміралтейства та суттєво пошкоджено ліве.

Стародавнє городище "Дикий сад" в Миколаєві - залишки кіммерійського поселення XII сторіччя до нашої ери.

Це місто-порт при впаданні Інгулу до Південного Бугу з'явилося за часів легендарної Трої, за півтисячоліття до заснування давньогрецької Ольвії.

Городище відкрив археолог Феодосій Камінський у 1927 році, регулярні археологічні дослідження ведуться з 1990 року. Однією з перших знахідок став бронзовий котел. Далі було виявлено уламки керамічного посуду, знаряддя праці, кістки тварин - ці знахідки представлені в краєзнавчому музеї.

Розчищено фундаменти стін стародавніх приміщень, залишки двох кам'яних мостів, храмове приміщення сонцеприхильників. У північній частині розкопано фрагмент оборонної стіни та сторожової вежі.

Городище "Дикий сад" було добре укріпленим чорноморським містом-портом, важливим адміністративним та торговим центром, яке приймало судна та сухопутні каравани. Деякі дослідники вважають це поселення протодержавою.

Планується створення музейного комплексу "Городище "Дикий сад".

Кінбурнська коса - західний край Кінбурнського півострова, що відокремлює Дніпровський лиман від Чорного моря. Довжина коси близько 40 кілометрів, ширина 8-10 кілометрів.

Описана Геродотом як Гілея (лісиста земля), пізніше тут проходив шлях "з варягів у греки". З Кінбурнською косою пов'язано безліч міфів і легенд: про храм Деметри, про священний гай Гекати, про скіфське золото і про атлетичні ігри на честь перемоги Ахілла в морській битві, після чого греки прозвали косу Ахіллов Біг (за іншою версією, це острів Джарилгач).

В XV-XVIII сторіччях тут, навпроти Очакова, існувала турецька фортеця Кінбурн, у районі якої Олександр Суворов у 1787 році розгромив великий турецький десант (збереглися вали фортеці, відкрито меморіал).

Між Очаковим і Кінбурнською косою серед лиману в 1790 році насипано штучний острів Майський з блок-фортом, який контролював вхід суден до лиману (досі у веденні військових).

В 1992 році на косі створено регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса", що входить до Чорноморського заповідника. На території відмічено близько 60 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Тут гніздиться близько 240 видів птахів: лебеді, рожеві пелікани, гуси, фазани, чаплі, орлан-білохвіст та інші.

Кінбурнська коса приваблює туристів порожніми та чистими пляжами.

Екскурсії історичними та заповідними місцями організує адміністрація Національного природного парку "Білобережжя Святослава".

Російсько-українська війна

Під час російсько-української війни, в березні 2022 року, російські війська окупували Кінбурнську косу, щоб заблокувати рух із портів Херсона й Миколаєва, та вели обстріли Очакова. В ході контрнаступу збройних сил України в листопаді 2022 року Кінбурнська коса лишилася єдиною окупованою росіянами частиною Миколаївської області.

Католицький костел Святих Петра та Павла у селі Степовому збудований у 1881-1885 роках німецькими поселенцями.

Перший католицький храм, споруджений у Степовому в 1820-1830 роках, був зроблений з вапняку і соломи. Новий Петропавлівський костел у неоготичному стилі був збудований із міцного черепашника.

Наразі напівзруйнований храм належить УПЦ московського патрархату, проте реставраційні роботи не проводяться. Позбавлена перекриттів будівля костелу поступово руйнується.

Миколаївська астрономічна обсерваторія - історична наукова установа, найстаріша обсерваторія на території України.

Заснована адміралом Олексієм Грейгом, який у 1821 році служив миколаївським губернатором. Обсерваторія забезпечувала Чорноморський флот навігаційною інформацією та приладами, навчала штурманів. Миколаївська обсерваторія має свій меридіан у міжнародних астрономічних атласах.

Збудоване майже два століття тому приміщення обсерваторії збереглися до теперішнього часу у незмінному вигляді. У Круглій залі Головної будівлі та двох астрономічних павільйонах розміщено експозицію музею обсерваторії. В музеї зберігається унікальна колекція астрономічних приладів, колекція астрономічних годинників, старовинні книги, фотографії, картини, карти.

Гордістю миколаївських астрономів є старовинний телескоп "Меридіанний круг Репсольда", збудований у 1834 році в Німеччині. Його використовували до 2000 року, доки не з'явилися сучасні телескопи з комп'ютерним керуванням.

Миколаївський зоопарк вважається одним із найкращих у Європі, входить до Всесвітньої асоціації зоопарків та акваріумів (WAZA).

Заснований за ініціативи голови Міської думи Миколаєва Миколи Леонтовича як приватний акваріум-музей із вільним доступом публіки. Зараз колекція Миколаївського зоопарку налічує майже 4000 особин 450 видів, багато з яких занесено до Червоної книги.

Найбільший успіх у відвідувачів зоопарку мають великі тварини: леви, тигри, ведмеді, бегемоти. Тут живе найстаріша тварина в зоопарках України - 65-річний крокодил Вася. Дітей веселять мавпи, шимпанзе та макаки, а дорослих - "маленький народець" сурикати, для яких побудований спеціальний вольєр "Маєток сурикатів".

Будь-якої пори року вражає буйством фарб сад живих тропічних метеликів. Вольєр для домашніх тварин "Дідова хата" оформлений у фольклорному стилі, будучи своєрідним музеєм сільського побуту півдня України.

Миколаївський зоопарк має свій гімн, прапор, емблему, ювілейну монету та поштову марку. Для відвідин відкритий Природничо-історичний музей зоопарку.

Старофлотські казарми в Миколаєві - частина комплексу будівель Адміралтейства, яке було побудоване в середині ХІХ століття для морського відомства.

Будівлі казарм споруджено в 1850 році за проєктом архітектора Карла Акройда в стилі класицизму. Приміщення призначалися для матросів флотських екіпажів. У кожній із трьох будівель Старофлотських казарм розміщувалося від 1200 до 2000 осіб. В 1863 році комплекс казарм було передано Олександрівській чоловічій гімназії, яка розміщувалася тут до більшовицького перевороту 1917 року. Після Другої світової війни в західній будівлі розмістився будівельний технікум, а два інших перейшли у відання військових.

У 2012 році на території Старофлотських казарм розпочалося створення музейного містечка. До головної будівлі переїхав Миколаївський обласний краєзнавчий музей, який раніше розміщувався на території костелу Святого Йосипа. Музей у Миколаєві був створений у 1913 році на базі кабінету рідкісних речей при штабі Чорноморського флоту, де було зібрано різні знахідки з території Причорномор'я. Вони склали основу колекції, яка зараз налічує вже понад 160 тисяч експонатів.

В експозиції Миколаївського краєзнавчого музею зокрема представлені предмети, знайдені під час археологічних досліджень Ольвії, предмети Київської Русі, зброя козацтва.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році протягом всього року поблизу Миколаєва йшли важкі бої. Внаслідок російських ракетних обстрілів було пошкоджено 15 виставкових залів Миколаївського краєзнавчого музею. Найбільше постраждала північна частина будівлі Старофлотських казарм. Через це музей був змушений демонтувати майже 10 тисяч експонатів, частина експонатів постраждала. Після успішного українського контрнаступу на Півдні України в листопаді 2022 року та завдяки віддаленню від Миколаєва лінії фронту, з березня 2023 року краєзнавчий музей поступово відновив свою роботу. 

Будівлю штабу Чорноморського флоту в Миколаєві збудовано в 1794 році у стилі класицизму за проєктом архітектора Іллі Нейолова. Якийсь час тут розміщувалася резиденція головного командувача Чорноморського флоту.

З 1978 року приміщення займає Музей суднобудування та флоту. Експозиція демонструє розвиток кораблебудування в Північному Причорномор'ї від найдавніших часів до сучасності - понад 100 моделей кораблів XVIII-XX століть. Зокрема, в музеї представлені моделі першого корабля Миколаївської судноверфі - 44-гарматного фрегата "Святий Миколай", легендарного 20-гарматного бригу "Меркурій", бунтівного броненосця "Потьомкін", авіанесучого крейсера "Київ", науково-дослідного судна "Академік" тощо. Також представлені фрагменти старовинних судів, навігаційні прилади, рідкісні карти та документи.

Один із найцікавіших експонатів Музею суднобудування та флоту - діорама "Будівництво перших вітрильних кораблів на миколаївському Адміралтействі".

Перед музеєм - Алея флотоводців (бюсти Федора Ушакова, Михайла Лазарєва, Фадея Беллінсгаузена, Павла Нахімова та інших).

Миколаївський Музей суднобудування та флоту є відділом обласного краєзнавчого музею.

Руїни давньогрецького міста Ольвія розташовані на південній околиці села Парутине, що на березі Бузького лиману.

Ольвія Понтійська була одним із чотирьох найбільших античних полісів у Північному Причорномор'ї, проіснувавши протягом тисячоліття - з VI століття до нашої ери до IV століття нашої ери.

Була заснована переселенцями з Мілета, перевалочним пунктом для яких послужив острів Борисфен (Березань). Згадується в "Історії" Геродота.

Найбільшого розквіту досягла в еллінський період (до І століття нашої ери), потім була римською провінцією, поки не зникла під натиском гунів.

Знайдено головний вівтар (теменос), центральну площу (агора), фундаменти храмів та житлових будинків, склепи знатних мешканців, фрагменти цитаделі, оборонних стін та воріт, дороги тощо. Продовжуються пошуки руїн античного театру, який, ймовірно, лежить на дні лиману.

В 1926 році територія розкопок оголошена державним заповідником. Нині це Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія". В приміщенні старого маяка відкрито музей, де представлені знахідки, зроблені під час розкопок. Для огляду доступне підземелля античного склепу. Також відкрито лапідарій, в якому представлені стародавні надгробки та фрагменти античної архітектури.

Щороку в 20-х числах серпня на території заповідника проходить фестиваль "Музи Ольвії".

Національний природний парк "Білобережжя Святослава" охороняє заповідну природу Кінбурнської коси, а також прилеглих акваторій Дніпро-Бузького лиману та Ягорлицької затоки.

Білобережжям слов'яни називали піщані коси у гирлі Дніпра. Саме тут під час повернення з Болгарського походу (972 рік) зимував київський і новгородський князь Святослав Хоробрий з дружиною.

Особливий мікроклімат тут обумовлений тим, що з одного боку Кінбурнська коса омивається морською водою, з іншого - дніпровською, а суша вкрита сосновим лісом та різнотрав'ям (понад 620 видів). Вдалося зберегти один із найбільших у Європі ареалів диких орхідей, занесених до Червоної книги України - 60 гектарів (цвітуть у травні). Волижин ліс (203 гектарів) – це понад 40 видів давніх чагарників, вільхові та осинові гаї, могутні 300-річні дуби.

На Кінбурні близько 150 озер, деякі з цілющими грязями. На півострові мешкає близько 50 видів тварин: єнотовидний собака, плямисті олені, лисиця, бобер. Живуть великі черепахи з діаметром панцира 40 саниметрів.

Російсько-українська війна

Національний природний парк “Білобережжя Святослава” здебільшого розташований на Кінбурнському півострові, який був окупований росіянами від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. З окупованого Кінбурнського півострова росіяни обстрілюють місто Очаків. Крім того, тільки за перший рік повномасштабного вторгнення на півострові через дії російських окупантів сталася 131 пожежа. Вогонь вразив понад 5 тисяч гектарів території парку. Двоє співробітників парку станом на березень 2023 року перебували в російському полоні.

Березань - невеликий острів при вході в Дніпровський лиман, описаний Пушкіним в "Казці про царя Салтана" як Буян (у слов'янській міфології - казковий райський острів).

Наприкінці VII сторіччя до нашої ери (до підняття рівня моря був півостровом) тут з'явилося перше в Північному Причорномор'ї античне поселення Борисфен або Борисфеніда, засноване вихідцями з іонійського міста Мілета. Пізніше острів Березань був опорним пунктом русичів на шляху "З варяг у греки".

Острів Березань входить до складу Національного заповідника "Ольвія". Відвідування обмежене – ведуться археологічні дослідження.

На острові збереглися залишки турецького укріплення XVIII століття, залізобетонних кріпосних споруд 1910 року, батареї часів Другої Світової війни, каплиця та пам'ятник на місці розстрілу лейтенанта Шмідта (1906 рік).

Екскурсії на острів організовують в Очакові.

Виноробня "Бейкуш" - невелике сімейне виноробне господарство, започатковане в 2010 році.

Виноградники знаходяться на Бейкушському мисі, між Березанським лиманом та Бейкушською затокою, під Очаковом.

Вина за класичною технологією: ручний збір винограду, щадне транспортування, ручний перебір ягід, ніжне пресування та інші ручні технологічні операції.

Аквапарк "Аттика" в курортному селищі Чорноморка під Очаковим витримано у грецькому стилі.

Ландшафтний дизайн та архітектура навіяні міфами Стародавньої Греції. Залиште записку в "Амфорі бажань", киньте монету у "Фонтан достатку", усамітніться на "Лавці закоханих".

6 водних гірок для дорослих ("Бодислайд", тунель "Aquatube", "Мультислайд", "Камікадзе", тунель "Freefall", "Космічна Діра"), 4 дитячі гірки, 5 басейнів з різною глибиною, шезлонги та навіси-тенти, затишні альтанки з м'якими подушками, мережа закладів харчування з різноманітним меню грецької кухні, водний бар, більярд, дитяча ігрова зона з анімацією.

Аквапарк "Аттика" може одночасно прийняти до 700 осіб.

Аквапарк Водолій - один із перших аквапарків у країні, відкритий в Миколаєві в 1997 році на базі водно-спортивного комплексу.

В залі з трибунами є спортивна ванна розміром 50 на 21 метр, призначена для проведення змагань з плавання на восьми доріжках. Стрибкова ванна розміром глибиною 5,5 метрів обладнана трамплінами і вежами висотою до 10 метрів. У ванні атракціонів розміром 16,5 на 8,5 метрів є швидкісна гірка завдовжки 26 метрів, фонтани, водний потік, водоспади, гідромасаж. Для наймолодших відвідувачів призначена дитяча ванна з фонтанами та водяною парасолькою (температура води +32°С).

Є кафе-бар, сауна, тренажерний зал. Проводяться індивідуальні заняття з плавання.