Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.
Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.
В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міс ...
Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.
Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.
В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міста понині є заснований при Потоцьких цукровий завод.
За часів УНР в шепетівському початковому училищі вчився майбутній письменник Микола Островський, який згодом описав ті революційні події в автобіографічному романі "Як гартувалася сталь". Музей Островського в Шепетівці свого часу був занесений до міжнародного каталогу ЮНЕСКО "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури. А іншому літературному герою Остапові Бендеру належить крилата фраза, вкладена йому в уста Ільфом і Петровим: "... останнє місто - це Шепетівка, про яку розбиваються хвилі Атлантичного океану".
Офіційний сайт міста Шепетівка - shepetivka.com.ua
Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.
Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.
В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міс ...
Місто Шепетівка на річці Гуска - великий райцентр і важливий залізничний вузол. Розташоване на трасі Р-05 "Рівне - Хмельницький" в 100 кілометрах від Хмельницького.
Відоме з 1594 року як власність магната Андрія Ждярського. Під час Визвольної війни жителі Шепетівки поповнили козацьке військо, була створена Шепетівська сотня, однак в 1649 році містечко спалили загони польських карателів. Незабаром місто перейшло у власність Владислава Домініка Заславського, потім князів Любомирських, Сангушків. Останніми власниками Шепетівки були Потоцькі, при яких активно розвивалася промисловість.
В 1873 році через Шепетівку була прокладена залізниця, відкрилося паровозне депо. Одним з основних підприємств міста понині є заснований при Потоцьких цукровий завод.
За часів УНР в шепетівському початковому училищі вчився майбутній письменник Микола Островський, який згодом описав ті революційні події в автобіографічному романі "Як гартувалася сталь". Музей Островського в Шепетівці свого часу був занесений до міжнародного каталогу ЮНЕСКО "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури. А іншому літературному герою Остапові Бендеру належить крилата фраза, вкладена йому в уста Ільфом і Петровим: "... останнє місто - це Шепетівка, про яку розбиваються хвилі Атлантичного океану".
Офіційний сайт міста Шепетівка - shepetivka.com.ua
Музей пропаганди
Музей/галерея
Музей пропаганди відкрито у Шепетівці як меморіальний музей Миколи Островського – один із чотирьох музеїв письменника на території України.
Перейменований рішенням Хмельницької облради в 2020 році.
Заснований у 1946 році, а нинішня будівля музею збудована в 1974-1979 роках за індивідуальним проєктом архітекторів Миколи Гусєєва та Віктора Суслова. Триповерхова будівля круглої форми, побудована з каменю та металу, покрита смальтою червоного та чорного кольорів. За поданням ЮНЕСКО Музей пропаганди в Шепетівці занесено до міжнародного каталогу "Музеї світу" як унікальна пам'ятка архітектури.
Художньо-монументальне оформлення експозиції розробив художник Анатолій Гайдамака. У вестибюлі представлено погруддя Миколи Островського роботи скульптора Володимира Корнєва. Основну експозицію розгорнуто на третьому поверсі. Експонати знаходяться у чорних кубах, закріплених на рейках. Над кубами розміщені просторові композиції з різних речей, що відповідають епосі та тематиці стендів. Подано фотографії, документи, меморіальні речі, видання творів письменника та ілюстрації до них.
Музей розташований на височини, всі підступи до нього красиво викладені каменем, який, крім оригінального дизайну, на жаль, створює серйозні незручності при пересуванні людей з обмеженими можливостями.
Тут же, на площі, височіє монументальний пам'ятник Миколі Островському.
{{itemKey}} | {{itemValue}} |
---|---|
Область |
Хмельницька |