Село Моринці - батьківщина поета Тараса Шевченка. Розташоване в 40 кілометрах від Корсуня-Шевченківського.
За однією з версій, назва села пояснюється тим, що першими жителями були переселенці з моря, за іншою - жителі займалися збором лісового меду, для чого морили бджіл.
Вперше Моринці згадуються в середині XVII сторіччя серед володінь генерального обозного Костянтина Виговського, брата гетьмана Івана Виговського. В XVIII столітті село належало княгині Яблоновській, потім поміщикам Енгельгардам. Останньою господинею села була графиня Марія Браницька.
Тут знаходиться реконструйована садиба родини Шевченків, в якій в 1814 році народився майбутній поет. Музейний комплекс входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" ...
Село Моринці - батьківщина поета Тараса Шевченка. Розташоване в 40 кілометрах від Корсуня-Шевченківського.
За однією з версій, назва села пояснюється тим, що першими жителями були переселенці з моря, за іншою - жителі займалися збором лісового меду, для чого морили бджіл.
Вперше Моринці згадуються в середині XVII сторіччя серед володінь генерального обозного Костянтина Виговського, брата гетьмана Івана Виговського. В XVIII столітті село належало княгині Яблоновській, потім поміщикам Енгельгардам. Останньою господинею села була графиня Марія Браницька.
Тут знаходиться реконструйована садиба родини Шевченків, в якій в 1814 році народився майбутній поет. Музейний комплекс входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка". В 1956 році встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку, в 2006 році відкрито пам'ятник матері поета Катерині Бойко. Тоді ж було освячено нову каплицю (старовинна дерев'яна церква знищена за радянської влади).
У селі розвивається зелений туризм.
Село Моринці - батьківщина поета Тараса Шевченка. Розташоване в 40 кілометрах від Корсуня-Шевченківського.
За однією з версій, назва села пояснюється тим, що першими жителями були переселенці з моря, за іншою - жителі займалися збором лісового меду, для чого морили бджіл.
Вперше Моринці згадуються в середині XVII сторіччя серед володінь генерального обозного Костянтина Виговського, брата гетьмана Івана Виговського. В XVIII столітті село належало княгині Яблоновській, потім поміщикам Енгельгардам. Останньою господинею села була графиня Марія Браницька.
Тут знаходиться реконструйована садиба родини Шевченків, в якій в 1814 році народився майбутній поет. Музейний комплекс входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" ...
Село Моринці - батьківщина поета Тараса Шевченка. Розташоване в 40 кілометрах від Корсуня-Шевченківського.
За однією з версій, назва села пояснюється тим, що першими жителями були переселенці з моря, за іншою - жителі займалися збором лісового меду, для чого морили бджіл.
Вперше Моринці згадуються в середині XVII сторіччя серед володінь генерального обозного Костянтина Виговського, брата гетьмана Івана Виговського. В XVIII столітті село належало княгині Яблоновській, потім поміщикам Енгельгардам. Останньою господинею села була графиня Марія Браницька.
Тут знаходиться реконструйована садиба родини Шевченків, в якій в 1814 році народився майбутній поет. Музейний комплекс входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка". В 1956 році встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку, в 2006 році відкрито пам'ятник матері поета Катерині Бойко. Тоді ж було освячено нову каплицю (старовинна дерев'яна церква знищена за радянської влади).
У селі розвивається зелений туризм.
Садиба-музей Тараса Шевченка
Музей/галерея
Моринський музейний комплекс – реконструйована сільська садиба в селі Моринці, де в 1814 році народився майбутній Кобзар.
Його батьки Григорій Шевченко та Катерина Бойко кілька років прожили у порожній хатці засланого на каторгу селянина Копія поряд із будинком Якима Бойка, діда новонародженого Тараса. Обидві хати відновили за малюнками та докладним описом шевченкознавця Олександра Кониського в 1989 році з ретельним дотриманням технології та всіх особливостей народної архітектури, характерної для цієї місцевості. Із сусідньої Керелівки (Шевченкове) до садиби перенесено оригінальну дерев'яну зовнішню комору.
В інтер'єрах житлових будинків відтворено скромний побут Шевченкової родини. За будинками відкривається чудовий краєвид на яр, засаджений фруктовим садом. Встановлено пам'ятник Катерині Бойко із маленьким Тарасом на руках. Споруджено каплицю.
Скульптура "Кобзар"
Пам'ятник/монумент
Пам'ятник кобзареві встановлено біля Будинку культури в центрі села Моринці 1964 року, до 150-ліття з дня народження поета Тараса Шевченка, який народився у цьому селі.
Бронзова скульптура кобзаря з бандурою в руках втілює узагальнений образ мандрівного співця та музиканта, хранителя українських народних традицій, що дав ім'я першій книзі-збірці поетичних творів Тараса Шевченка та став його народним іменем.
Автор присвятив роботу віршу-зверненню Тараса Шевченка "До Основ’яненка".
Чумацька хата
Пам'ятка архітектури , Музей/галерея
Моринський етнографічний музей "Чумацька хата" заснований 1964 року з ініціативи заслуженого діяча мистецтв України Івана Гончара на основі старовинного сільського будинку в Моринцях. Розташований на території Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".
Колись ця хата належала чумаку Мефодію Тютюннику, який, згідно з інвентарною грамотою 1845 року, займався "чумацтвом та візництвом тягарів за наймом". Про чумаків і чумакування в селі збереглося багато спогадів і переказів.
Музей "Хата чумака" зібрав під своїм дахом зразки чумацького знаряддя, народного мистецтва, одягу, речей домашнього вжитку першої половини ХІХ століття. Наразі експозицією опікуються ентузіасти.
У 2013-2014 роках проведено реставрацію будинку.
| {{itemKey}} | {{itemValue}} |
|---|---|
| Область |
Черкаська |