Легедзино

Село Легедзино расположено на трассе Н-16 между Уманью и Тальным. Административно входит в состав Тальновской городской громады Звенигородского района Черкасской области.

История Легедзино ведется с XVIII века. По преданию, название пошло от имени казака Легейды, который основал хутор. В 1763 году была построена деревянная церковь. Долгое время село было в собственности Дзержанских, затем Никоровичей.

В 1920 году Легедзино было центром антибольшевистского восстания под руководством полковника войск Директории Петра Дерещука. За время Голодомора погибло 500 жителей.

От Легедзино в сторону Свинарки тянется ряд скифских курганов, на одном из которых установлен памятник бойцам Отдельной Коломыйской пограничной комендатуры и погибшим на войне служебным собакам. Обнаружены г ...

Село Легедзино расположено на трассе Н-16 между Уманью и Тальным. Административно входит в состав Тальновской городской громады Звенигородского района Черкасской области.

История Легедзино ведется с XVIII века. По преданию, название пошло от имени казака Легейды, который основал хутор. В 1763 году была построена деревянная церковь. Долгое время село было в собственности Дзержанских, затем Никоровичей.

В 1920 году Легедзино было центром антибольшевистского восстания под руководством полковника войск Директории Петра Дерещука. За время Голодомора погибло 500 жителей.

От Легедзино в сторону Свинарки тянется ряд скифских курганов, на одном из которых установлен памятник бойцам Отдельной Коломыйской пограничной комендатуры и погибшим на войне служебным собакам. Обнаружены готские погребения античных времен.

Между селами Легедзино и Тальянки исследуется большое трипольское поселение III тысячелетия до нашей эры, на основе которого в 2003 году создан Государственный историко-культурный заповедник "Трипольская культура".

Село Легедзине розташоване на трасі Н-16 між Уманню та Тальним. Адміністративно входить до складу Тальнівської міської громади Звенигородського району Черкаської області.

Історія Легедзиного ведеться із XVIII століття. За переказами, назва походить від імені козака Легейди, який заснував хутір. У 1763 році було збудовано дерев'яну церкву. Довгий час село було у власності Дзержанських, згодом Никоровичів.

1920 року Легедзине було центром антибільшовицького повстання під керівництвом полковника військ Директорії Петра Дерещука. За час Голодомору загинуло 500 мешканців.

Від Легедзиного у бік Свинарки тягнеться низка скіфських курганів, на одному з яких встановлено пам'ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури та загиблим на війні службовим собакам ...

Село Легедзине розташоване на трасі Н-16 між Уманню та Тальним. Адміністративно входить до складу Тальнівської міської громади Звенигородського району Черкаської області.

Історія Легедзиного ведеться із XVIII століття. За переказами, назва походить від імені козака Легейди, який заснував хутір. У 1763 році було збудовано дерев'яну церкву. Довгий час село було у власності Дзержанських, згодом Никоровичів.

1920 року Легедзине було центром антибільшовицького повстання під керівництвом полковника військ Директорії Петра Дерещука. За час Голодомору загинуло 500 мешканців.

Від Легедзиного у бік Свинарки тягнеться низка скіфських курганів, на одному з яких встановлено пам'ятник бійцям Окремої Коломийської прикордонної комендатури та загиблим на війні службовим собакам. Виявлено готські поховання античних часів.

Між селами Легедзине і Тальянки досліджується велике трипільське поселення ІІІ тисячоліття до нашої ери, на основі якого у 2003 році створено Державний історико-культурний заповідник "Трипільська культура".