Коломыйский район расположен в восточной части Ивано-Франковской области, на историко-этнографических территориях Покутья и Гуцульщины, между реками Днестром, Черемошем и Карпатами.
В пределах района находится часть Национального природного парка "Гуцульщина" и Княждворский заказник общегосударственного значения. Здесь расположены такие историко-культурные памятники, как Национальный музей народного искусства Гуцульщины и Покутья им. Иосафата Кобринского с Музеем писанковой росписи, старейшая деревянная гуцульская церковь Благовещения Пречистой Девы Марии, костел Непорочного Зачатия со скульптурами Пинзеля и Армянский костел в Городенке, Снятынская ратуша. На Днестре возле сел Раковец и Лука развивается водный туризм: сплавы на плотах и байдарках, круизные кораблики, кем ...
Коломыйский район расположен в восточной части Ивано-Франковской области, на историко-этнографических территориях Покутья и Гуцульщины, между реками Днестром, Черемошем и Карпатами.
В пределах района находится часть Национального природного парка "Гуцульщина" и Княждворский заказник общегосударственного значения. Здесь расположены такие историко-культурные памятники, как Национальный музей народного искусства Гуцульщины и Покутья им. Иосафата Кобринского с Музеем писанковой росписи, старейшая деревянная гуцульская церковь Благовещения Пречистой Девы Марии, костел Непорочного Зачатия со скульптурами Пинзеля и Армянский костел в Городенке, Снятынская ратуша. На Днестре возле сел Раковец и Лука развивается водный туризм: сплавы на плотах и байдарках, круизные кораблики, кемпинги.
Административным центром Коломыйского района является город Коломыя. Площадь территории района составляет почти 2485 квадратных километров. Численность населения района составляет 280000 человек.
В состав Коломыйского района входят 190 населенных пунктов, объединенных в 13 территориальных громад: Коломийская, Городенковская, Снятынская городские, Чернелицкая, Гвоздецкая, Отынийская, Печенежская, Заболотовская поселковые, Коршевская, Матеевецкая, Нижневербская, Подгайчиковская, Пьядицкая сельские территориальные громады.
Коломийський район розташований у східній частині Івано-Франківської області, на історико-етнографічних територіях Покуття і Гуцульщини, між річками Дністром, Черемошем та Карпатами.
В межах району знаходиться частина Національного природного парку "Гуцульщина" та Княждвірський заказник загальнодержавного значення. Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського з Музеєм писанкового розпису, найстаріша дерев'яна гуцульська церква Благовіщення Пречистої Діви Марії, костел Непорочного Зачаття зі скульптурами Пінзеля та Вірменський костел у Городенці, Снятинська ратуша. На Дністрі біля сіл Раковець і Лука розвивається водний туризм: сплави на плотах і байдарках, круїзні кор ...
Коломийський район розташований у східній частині Івано-Франківської області, на історико-етнографічних територіях Покуття і Гуцульщини, між річками Дністром, Черемошем та Карпатами.
В межах району знаходиться частина Національного природного парку "Гуцульщина" та Княждвірський заказник загальнодержавного значення. Тут розташовані такі історико-культурні пам'ятки, як Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського з Музеєм писанкового розпису, найстаріша дерев'яна гуцульська церква Благовіщення Пречистої Діви Марії, костел Непорочного Зачаття зі скульптурами Пінзеля та Вірменський костел у Городенці, Снятинська ратуша. На Дністрі біля сіл Раковець і Лука розвивається водний туризм: сплави на плотах і байдарках, круїзні кораблики, кемпінги.
Адміністративним центром Коломийського району є місто Коломия. Площа території району становить майже 2485 квадратних кілометрів. Чисельність населення району сягає 280 тисяч осіб.
До складу Коломийського району входять 190 населених пунктів, які об'єднані у 13 територіальних громад: Коломийська, Городенківська, Снятинська міські, Чернелицька, Гвіздецька, Отинійська, Печеніжинська, Заболотівська селищні, Коршівська, Матеївецька, Нижньовербізька, Підгайчиківська, П'ядицька сільські територіальні громади.